Алексей Канзепаров
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351135
Ты заживешь...
И мир зажав в кулак,
Изучишь все прокуренные кухни.
И будет ждать за пропастью просак,
Пока твоя надежда не протухнет.
Но, храбростью и мелочью звеня,
На кураже от выпивки и книжек,
Свой романтизм умело променяв
На девочек веселеньких и рыжих,
Ты заживешь...
Прожженные года
Устав кромсать на пьяные отрезки,
Поймешь, что ты давно себя продал,
Но этим поделиться будет не с кем.
И с юных лет простреленная грудь,
И с юных лет ни вечности, ни Бога...
Сомкнется все в один нелепый путь,
Которого останется немного.
Ты заживешь..
С тобою пустота
И звездами засеянное небо.
Вся жизнь твоя забавна и проста -
Прожаренное до смерти плацебо.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Загоїшся ...
І світлові мазки
В кулак зліпивши, вивчиш димні кухні.
Чекатиме за прірвою слізке,
Коли твоя надія вже протухне.
Жагою й копійками дзвенячи,
На куражі від випивки і чтива,
Свій романтизм змінивши в такий чин
На юнок веселеньких і красивих,
Загоїшся ...
Пропалені літа
Стомившись шматувати на відрізки
Хмільні, утямиш: ти себе продав,
Але цим поділитись буде ні з ким.
І з юних пір у грудях біль - від куль?
І з юних пір ні вічності, ні Бога...
Зімкнеться все в одну безглузду путь,
Та і її - як розкоші в убогих.
Загоїшся ...
Наслідуєш пусте
І на додачу яснозоре небо.
Життя твоє забавне і просте -
Просмажене уздовж і вшир плацебо.