Море у Кароліно-Бугазі
Неозора морська далина,
А над нею небесна блакить.
Радість сповнює душу до дна –
Море, як же тебе не любить!
Море хвилями грає, шумить
І змиває сліди на піску.
Хоч воно не змовкає й на мить,
Радо слухаєш пісню таку.
Тепла хвиля тебе обійма,
І пливеш ти у піні морській.
Щасливішої миті нема,
Так лиш в казці бува золотій.
Це усе Кароліно-Бугаз,
Берег щастя і здійснення мрій,
Наче створений лише для нас
Острівець сподівань і надій