«Маленькая грусть» (Людмила Нижегородцева)
http://www.stihi.ru/2012/04/11/5799
Сніг сіренький тане, зникаючи,
У напівсонному царстві Землі,
Із хмарок, веселково сяючи,
Падають хутко дощинки малі.
Із життям прокидається вічна
Жага пристрасті… Але «Не вмерти!
І "не жити" – дилема трагічна…
Ні життя без кохання, ні смерті…
Фото из Интернета