Під твій тихий шепіт так солодко спати…
Тендітні долоні із запахом м'яти.
Твої добрі очі такі волошкові,
Вночі якось сумно, з тобою – святково.
Вуста – оксамити, торкався би вічно.
Волосся сріблясте, як зірка космічна.
Ти наче та мавка, в лісах мальовничих.
Така ілюзорна, така таэмнича.
Шепочеш мені то вірші, то зізання.
А я все мовчу… Гіпнотичне кохання.
Та я б написав тобі цілу поему,
Портрет малював на мольберті своєму…
Бач, я не поет. Не митець і не геній.
Я просто кохаю. Беззвучно… Шалено!