Рожев мрii

Владимир Дудка
       
               
Не тужи, не журися кохана,
Не держи в своїм серці  образ.
Бо цей світ то лиш зло і омана,
Бо жорстокий цей світ не для нас.
               
      Знай. кохана, за вІтрами стрічними
      Є для серця миліші світи.
      І в один з них любов’ю увінчана
      Ти за мною, не бійся, лети.
               
Там під шатами неба безхмарного,
Солов’їв не стихають пісні.
Там ти вродися квіткою гарною -
Я метеликом буду при ній.
               
        І коли на склепінні досвітньому,
        Ледь пригаснуть жарини Стожар
        Я із вуст-пелюсток твоїх питиму
        Найсолодший у світі нектар.
               
А щоб промені сонця південного
Не згубили тендітну красу,
Я з далекого лісу із темного
Тобі краплю роси принесу
               
       Небо схилиться зорями стиглими 
       І одна  нам до ніг упаде
       Я  своїми  легенькими  крилами
       Пригорну і укрию тебе.
               
 Я тебе, моя любенька квіточко,
 Від джмеля боронити берусь.
 І яке хай коротке те літечко
 Я нап’юсь, тебе мила, нап’юсь.