вітер зриває вивіски
вітер свистить у провулках
вітер пилом обличчя висік нам
таку собі влаштував прогулянку
ніч палає пеклом
відпускаючи на волю примари
випалюючи тавро червня
на ніжній шкірці травня
будеш бігти в прицілі
у перехресті бульварів
хтось з очима милими
нас день за днем вбиває
хтось з очима сумними
нашим життям грається
мегаполіси стоять пустими
вкриті вулиць рубцями
==========================
ветер срывает вывески
ветер свистит в переулках
ветер пылью лица высек нам
так себе устроил прогулку
ночь пылает адово
на волю кошмар выпуская
знойного лета клеймо накладывая
на нежную кожицу мая
будешь бежать в прицеле
в перекрестьи бульваров
кто-то с глазами светлыми
нас день изо дня убивает
кто-то с глазами грустными
играется нашими жизнями
переполненный город становится пустошью
храня в память о нас трамвайные линии