Обігрій неодмінно теплим сяйвом безмежно
Людські душі рідні чи чужі - незалежно,
Не жалій свого серця, не жалій свої сили.
Скільки поряд таких, що давно вже безсилі.
На молитву сама йдеш до сильного Бога.
Поділюся з тобою - Він й моя допомога,
Вже п'ятнадцятий рік, як знаходжуся в вірі,
Коли поряд із Ним, ми становимось вмілі!
Ти несеш обережно? - Я радію безмірно,
Ти знайшла ту дорогу, що направлена вірно -
Не впадеш, не спіткнешся, не знесилешся шляхом,
Бо ж у нашому серці анітрішечки страху!
27.05.2012
Натхнення від: http://www.stihi.ru/2011/12/09/9668