Ти мовчиш, а в серце сум
У домашніх капцях входить,
І рядок тужливих дум
У халатиках заводить.
І кружляли б, диваки,
У сумному хороводі…
А вони – все навпаки –
Трохи не на вухах ходять!
Це тому, що голос твій
Вже лунає крізь негоду,
У вечірніх сукнях мрії
В серці водять хороводи.