Між нами і світом зачинені настіж вікна
Заш[т]орені ніччю гіркою-гіркою на смак
Нас двоє в кімнаті, і зустрічі нашій йде лік на
Години чи дні? Не відаю і сама.
Ти поруч…ти стався раптово, мов струмом у серце ;
Світ мій здригнувся від подиву, та застиг.
Нас двоє, і ливень на дворі вистукує скерцо,
А мені так самотньо/страшно до німоти.
На стелі блукають тіні загублені нами
Не знайдуть притулку у відчаї, та дарма…
Нас двоє, а в мене всередині дикі злами
Ти ніби зі мною і ніби тебе нема.