«Ну й гудзики! – шепочеш, - що за пальці?
Давай домовимось з тобою, щоб без них,
А то кручу я ними, ніби в танці,
Ну от, нарешті!..» – Шепіт миттю стих.
Чаклун ти мій! Не соромно? Вгамуйся.
Он скільки рочків в шлюбі… Все такий!..
Спочатку роздягнися і розуйся,
Тепер неси мене на наш диван м’який!
25.05.2012
Натхнення від:http://www.stihi.ru/2012/02/05/2080
http://www.stihi.ru/2012/01/19/8007