За щекой

Катя Селюк
- Чо те? -  спрашивает.
И хвост поджал, и глаза - в кусты.
А я ему -
- Утешь меня,
          пожалуйста,
                успокой!
Жизнь-то - страшная. Отрубает напрочь - мозги, хвосты -
И катает нас -
       как камушки
                - за щекой.