Ты там, где звёзды светят ясно,
А я, где пекло томно давит вниз.
Ты там, где радость ежечасно,
А я, где настроенье - мой каприз
Хотел бы улыбаться, не могу
Хотел бы наслаждаться - давит тьма.
И лишь свою улыбку берегу
Все тем же незнакомым... И стена...
Ты держишь на ладонях звёзды,
Ты радость и весну несешь...
Мой плен – несбывшиеся грёзы.
И в мыслях - ты меня... не ждешь.
=================
I лише посмiшкою насторожi...
Владимир Великодный
Ти там, де зорі сяють ясно,
А я, де спека давить вниз.
Ти там, де радість своєчасно,
А я, де настрій – мій каприз.
Хотів би посміхатись - та не можу.
Хотів би насолоду - так пітьма.
І лише посмішкою насторожі
Все тим же незнайомим.... І стіна...
Ти там, де зорі на долоні,
Ти там, де радість і весна,
А я у смуті і в полоні
Моїх думок... Тебе нема.