Моя зіронька, кохана,
Сама благоліпна мить,
Мила квітонька жадана,
Ніжна, мов небес блакить.
Вірна моя, люба моя,
Доля, щастя, час мети,
Сонячна усмішка твоя,
Знай, досягла висоти.
Нас об’єднує дорога,
Щедрий вечір в ній святий,
Та ріднесенька від Бога,
Погляд ніжний, золотий.
Як снігуронька січнева,
Подарунок на життя,
Незабутня королева,
Сестра мого майбуття.
Нам тринадцять див навколо,
Як комети мерехтять,
Заметіль…Казкове коло,
Що утіху нам являть.
Автор Геннадій Сівак.
13 січня 2006 року.