пожинати свої плоди не так важко як їх ростити
женеш мов скажений вітер
женеш щоб жити
а далі пріври проскокуєш немов калюжі
і розуміти нічого не хочеш, друже
одного разу
коли ще нікого не було в живих
він - всевишній
втирав собі "зірочку" у скроні
і як на долоні
своїй затишній
долоні. розповідав сам собі про тих
кого породить зранку
а о пів на восьму
він повідомив світ про виникнення своєї подоби
йому було довподоби
що він творець
і звістку голосну
розкинули по світу
котрому
власне у той момент й прийшов
такий довгоочікуваний
кінець.