Ви заплямили плямами полюц й Державу 23. 01. 11

Мария Димаровская
Кидання посуду, бійки, удари в пику
І криками товчемо воду в ступі,
Хтось когось за волосся сильно смикнув,
Хтось іншому надрав товстенну дупу

Я не про хатнє посудо-швиряння
Я не про втому матері і жінки
Я не про зраду першого кохання
Я про Держави чорно-білі плівки

Коли країні затуляють рота
Коли не вміє влада розмовляти
То виникає почуття нудоти
від того як зкували наши грати

А хтось кричав що Україна вільна
Що незалежні ми і самостійні
Політики, вас варто було б вбити:
Жорстоке вбивство й трупа розчленіння...

А просто досить війн і революцій
і грати в демократію не варто
Ви заплямили плямами полюцій
Державу й обернули все на жарт