Повернення

Наталка Бойченко
Колись забуте, стерте, перегорнуте
З'явилось раптом, ніби ожило!
Іще не встигло у роках прогоркнути,
І повернулося – що бУло й не булО…

А вже нове життя, і люди інші,
Минулі мрії стигнуть на гіллі.
А ти не мій, і, навіть, не «колишній»…
Навіщо це повернення мені?!

Я вже забула, стерла, перекреслила,
Уже й нову сторінку почала.
Твою історію на гак повісила,
І раптом знову в голові твоє ім'я!

Ти залишайся чи іди назавжди,
Щоб не шукала твої очі у вікні.
Та не ховайся, бо я іще не знаю,
Навіщо це повернення мені…
11.05.2012.