***

   *   *   *
Любов твоя – страждання океан,
Де човен мій шукає щастя острів.
Та зустрічає берег  рифом гострим,
І обрій застила густий туман.

І кров б’є в скроні, мов гармати постріл
І вже здається: світ  всуціль обман,
І біль образи, й ревнощів дурман
Мій човен гонять у незнаний простір.

Та де б не опинивсь я в білім світі
Твої міцні мене чекають сіті.
Їх силу я ще досі не зборов.

І в мандрах дальніх не позбувшись болю,
Спішу до тебе, зболений тобою,
Бо, знаю, зцілює твоя любов.