У бархатном бордовому альбомі
Знаходжу фотографію стару,
На ній мій прадід у польовій у формі
У 42-му із друзями в ряду.
А на звороті олівцем хімічним,
Для пробабусі ніжно написав
Що "любить" і ,що буде все "отлічно"
Але з війни тієї так й не повертав.
Він захищав бабусю, маму
І тисячі таких дітей,як я
Нам пробабуся все розповідала
Тому і пам*ять про прадіда жива.
І пам*ять ця стара й сіда,
Но кожен рік в цей день у травні
Вона приходить і напомена,
Про тих, хто розгромив фашистських гадів.