-Я директор 1 все знаю,
1 хитрющий я,як Б1С!
1 не суньте Ви в цю справу,
св1й чудовий б1лий н1с.
Ви морал1стка,я це знаю,
не зр1зуйте крут1 вугли!
Ось так плювався в1н на АЮ.
А що вони тод1 могли?
Х1ба що мовчки переплакать?
Та,лиш,заяву написать.
-За власним,бачите,бажанням-
т1льки так можу п1дписать!
Так заявляв наший всезнайка,
в якого,завжди,суха майка,
коли виходив 1з води.
Й не д1ло йому до б1ди.
-То ж б1да людська,не моя!
Носився завжди з сво1м Я.
А коли школу будували...
Тод1 вже друз1 попивали.
Присво1ли й працю дитячу
1 не карали 1х,я бачу.
П1зн1ше директор подався геть!
З республ1ки,зляканий в смерть...