Iде собi чорнобрива, з нею козаченько,
А за хмарою сховався мiсяць-мiсяченько.
Снiг мов срiбло на дорозi, в чобiтках чудово,
Грiє серце на морозi про кохання слово.
Ось зненацька виглядає мiсяць той з-за хмари,
Мов жартуючи питає: Чи будемо в парi?
”Свiти ясно мiсяченьку, нащо тобi знати,
Чи ми знайдем дорiженьку до своеї хати”?