Тихий вечiр сон колише,
А вiд пахощiв дурман,
Навкруги панує тиша
Яром котиться туман.
Де ж ти доля заблукала
Посеред людських дорiг?
Чи знайшла ти що шукала,
Чи нiхто не допомiг?
Так даремно я питала:
Хрест дороги, край села,
Заблукала десь, пристала
I дороги не знайшла.
А коли на захiд сонця
Ти повернешся з дорiг,
Не забудь мое вiконце,
Не забудь про мiй порiг.