Бiжить смагляве лiто босонiж,
А неслухнянний вiтер доганяє,
I сонечко, що вiд усiх скорiш
Йому свiй теплий промiнь посилає.
Там, ген далеко зеленiє лан
Де вкрили роси листя бурякове,
А понад яром стелеться туман,
I мружить очi ранок волошковий.
Десь в небi жайворонок затремтiв
На кришталевих росах грає промiнь,
А на лану дзвенить дiвочий спiв,
Веселий смiх та гомiн, гомiн, гомiн...