Бiля хати я знову посiю
Чорнобривцi веселi мої,
Бо ховаю я в серцi надiю
Щоб побачити очi твої.
Ти любив чорнобривцi та м’яту
Перший цвiт їх менi дарував
Як сплiтали вiночки дiвчата,
Ти ”кохаю”, тихенько шептав.
По яких ти дорогах мандруєш,
Чи ж дорогу до мене забув?
Якби знав ти, як серце сумує,
Якби голос його ти почув...
За тополями вiтер сховався,
Тонкий мiсяць у хмарi заснув
Тихий вечiр тебе не дiждався,
Знову любий, без тебе минув.