Стоїть собi понад яром
Самотня хатина,
Чом немає ненько пари? –
Журится дiвчина.
Сидить стара бiля тину,
Мак в пучечки в’яже:
”Зачекай моя дитино,
Доля все розскаже”.
А сорочка вишиванна –
Маки червонiють,
Ой яка ж ти гарна Ганна –
Серце в хлопця млiє.
Покохало очi карi
Дiвча молоденьке!
Грай весiлля понад яром!
Не сумуйте ж ненько!
Чи то хмара, чи не хмара –
Сiє дощ дрiбненький,
Чом не маю щастя в парi? –
Скажiт, моя ненько.