Здається, що хвиля сказати щось хоче,
Коли пригорнеться до нiг,
Вiдходить повiльно назад неохоче,
Неначе затримує бiг.
Чого тобi треба, моя темно-синя,
Про що ти розкажеш менi?
А вiдповiдь-тихе камiнь шарудiння,
Що котяться з нею по днi.
Та знову ти линеш i знову бажаеш,
Скорiш пригорнутись до нiг,
Кого ти жалiеш, чого ти благаєш? –
Якби ж зрозумiти хтось змiг.