Така вже до мене приходить
година,
І я до кісток промерзаю,
Та в тім - я тільки людина,
Я - тільки людина,
Живий очевидець нових
перемін.
Все ніби до сонця,
До доброго світу...
Ковтаю гірке у відлуння
буття,
Звертаюсь до моря,
Питаю у вітру,
Дивлюся на зорі
І вірю в життя.
На поклик до праці
За щастя свободу
Я - тільки людина
Волію сказать -
У злую негоду
Все краще народу
В піснях і у віршах...
Ні кроку назад.