"Не журися - в опущені руки
Навіть сніг, навіть дощ не піде."
Ганна Чубач
Не журися - в опущені руки
Не впаде навіть дощ, навіть сніг.
І не варт рахувати розлуки
І незгоди пускать на поріг.
І не варт одягати на плечі
Зайвих слів марнотратну печаль...
Зазоріє розхристаний вечір,
Заіскриться перлинами даль,
Розбредуться вітри по дорозі,
Розлетяться в далекі світи...
Не тримай своє серце в тривозі,
Не тримай в ньому біль - відпусти.
Відпусти - хай летить ген за обрій
І розтане безслідно, мов дим.
Не журися, бо Бог таки добрий -
Не гніви Його смутком своїм.