***

Бруківкою старого міста
Стікає дощ і пахне кавою,
Куйовдить тихі зграї листя,
Несе по площі вир лукавий.

По бруку ноги і копита,
КолІсниці  й нові авто…
Лиш кава, у горня налита,
Не вистигає вже давно.

Це місто з ароматом кави,
З обличчям лева на гербі  –
Заглиблене в свою цікавість,
Правдиве й вірне саме собі.

Тут не потрібно поспішати –
Лиш пити каву, слухать дощ…
Ранкову пресу погортати,
Почути тихий шепіт площ…

І не відчуєш, як віллється,
Неначе в каву молоко,
Любов до цього міста в серце –
Забудеш все і будеш тут!