Торгує бабця смаженим насінням
("Сємєчки" буде по-городському):
Набила ділом цим собі оскому,
Нема у неї невезіння
Чи невдачі,
Бо бабця вже ціну мідЯччя
Захоче -- відрізнить по дзвону,
Чим дзвін грубіший,--
Мідяк тим більший...
І все у бабці по-закону.
А рядом бавиться онучка,
Трьох літ чи чотирьох дитятко,
Малесенькі невтомні ручки
З мішечка набирають в склянку
Зернятка ---
А покупцям не видно спину....
-- Нема ж куди подіть дитину,
Невістка на роботі;
Син також на роботі;
В садочок завела б охоче.--
Мала не хоче..!
Взяла з собою,що в цім грішного?
А вже дитя таке потішне,
Таке хороше,
Натішитись не можу!
За кожним покупцем воно у вусі,
Питається завбачливо:
--- Бабусю!
А той он дядя
дав нам
гроші ?