Мої крила від думок,
Тих думок, що з неба линуть,
І живуть серед зірок...
Хай же їх ніхто не спинить!
Навіже'на мов ходжу.
Що, сміються? Мені марно.
Бо ж на серденьку не хмарно,
Богові завше годжу.
Тому личеньком весела,
Не буваю я сама,
В мирі живу з усіма,
Тепло всім в моїй оселі.
Мої крила від думок.
Що летять... Який шумок!
17.04.2012
Натхнення від:http://www.stihi.ru/2011/04/04/4023