Співаю про все, що захочу,
Пишу про невдачі свої,
Опущені дивляться очі
У темні глибини землі.
А що там побачу? Нічого.
Я долю свою не знайшов.
Топтав босим тілом дорогу,
Вливаючи в землю любов.
Я сірою втратою вмився,
Чужа вже земля, кропива,
У дзеркало я не дивився,
Бо тінь там була нежива.
А ви не жалійте! Не треба!
Пройшли невеселі роки,
Можливо заплаче ще небо
І будуть кружляти круки.
Можливо, тобі моя пісня
Навіє дитинства сліди,
Що жив не для тебе і ріс я,
Що я не з тобою ходив.
І молодість наша так пізня
Відкриє для тебе свій шлях,
Які ми з тобою не різні,
Моєю ти будеш у снах.
Моєю і тільки для мене,
Хоч я не для тебе, не твій,
Під прапором щастя зеленим
Нестиму я світ юних мрій.
Під прапором вічності світла,
З душею моєю чи без,
Не зітруться пристрасті ікла,
Не вимкнеться смерті протез.