Сопілочка мова - як неньчині руки!
Не хочу я мати з такою розлуки.
Із самого рання балакаю нею,
Не тільки лиш я - всією сім'єю!
Моя найрідніша, моя українська!..
Завжди щебетала: і бувши дівчиськом,
І ставши поважною жінкою, досі
Тебе моє серце чути так просить!
Сопілочко-мово, дзвени по країні,
Лети за кордон, продовжуйся в сині -
У небі безкрайньому, в тім неба місці,
Де душі людські знаходяться чисті!
09.04.2012
Натхнення від:http://www.stihi.ru/2012/01/23/3626,
http://www.stihi.ru/2012/01/24/3098.