Іржавиш, Ірино, іржавиш, як бритвочка в ванній.
Чого не торкнешся - гарячі сліди теракоти.
Чого тобі треба? Санґрії, рим, панакоти?
Чим би дитина не бавилась... Тільки без ранів!
Замкнулась, як коло, колодка на дверях-губах.
Зірви, ніби пірсинг, червоним салютом волання.
Не перша кривавиш, не перша і, ні, не остання.
Лиш не будь Нагасакі... Не треба! Ти чуєш? БАБАХ!