Не пригадаєш, мій коханий,
Якого дня все почалось?
Прийшов на свято гарно вбраний.
Аж йойкнулось: "Так ось він. Ось!"
Твій погляд линув нескінченно.
Я забарилась в дивнім сні.
Йшла в інший бік – ще й так натхненно,
Що стерла п’яти на стерні.
Та й зрозуміла серед поля -
Мені потрібен тільки ти.
Ходила довго я по колу.
Від долі не змогла втекти.
Не пригадаєш, мій коханий,
Як очі плакали сумні?
Ти за далекими степами,
Вже не мені співав пісні.
27.03.2012