Білий буряк і червоний сваряться, тай годі!
Каже білий: - Я найбільший в нашому городі,
З мене цукор завжди гарний і такий солодкий,
У крамницю за ним ходять бабусі й молодки!
А червоний йому в тон: - Я такий гарненький,
На городі теж росту, дивись, не маленький,
Смак який я додаю борщу і салату!..
Вельми-вельмишановитий! – несуть мене в хату!
Сварку й далі б повели, та вмішалось небо:
- Як же вам не соромно, жити так не треба!
Сонце світить – ріст дає всім, що на городі,
Всіх однаково вас любить, то ж сваритись годі!
І без цукру, й без салату люди жили б бідно,
То ж ростіть собі у згоді, поводьтеся гідно.
Наостанок всім скажу: серце гарне майте,
І про мир в своїй оселі повсякчасно дбайте!
21.03.2012.
Натхнення від байки Надії Рубінської "Яєчний діалог".
Фото из Яндекса.