Слово ренегата.
Ви не вважайте мене ренегатом,
Гріх відпустіть, як заблудлій вівці.
Двох літер „Г” в одній мові – багато,
Це помічають і не фахівці.
Разом, змахнувши віки і потопи,
Мана небесна звалилась на нас,
Що „де-юре” – живемо у Європі,
Хоч і „де-факто” – кругом Гондурас.
Гра кольорів на яскравих фасадах
Ледь прикриває подвір`я пусте,
Де на чужих цьому краю засадах
Чортополох покоління росте.
Трійця конфесій, розправивши крила,
(В рамках Закону – попутні вітри)
Храми і паству уже поділила,
Трійцю Святу - не поділить на три.
Наші брати, наші браття по крові,
Ось ми вам пустимо щось до крові –
За ланцюжок смикнув вуйко у Львові,
А „механізм” спрацював у Москві.
Сестро Америко, будь ти спасенна,
Я батальйоном тебе підіпру.
Думку ж свою про Саддама Хусейна
Не розкажу, бо не випустять в друк.
Я б наскладав вам великії плани
І розповів про майбутнього сни,
Та не висять на деревах банани
І, коли холодно, треба штани.
Трохи стомивсь. Коли вистачить сили,
Дещо про владу я теж проріку:
„Краще б літали якісь гвинтокрили,
А на бортах їх написано „Ку”.
Як зараз кажуть, „бажаю в натурі”,
Щоб зрозуміли про що гомонів.
Я – за санскрит у Трипільській культурі,
За Батьківщину… індійських слонів.