дочерям

Валентина Тараненко
Дві зірки серцю наймиліших -

Для мене сяють у житті .

Немає в світі  яскравіших -

Це доньки ріднії мої .



Мої   красуні   невимовні,

Немов троянди чарівні.

Мої наставниці духовні,

І для душі поводері.



Обидві мають ніжне серце,

Добром усміхнені вуста.

Душі заповнене озерце

Наснаги, щирості й тепла.



Немов би ластівки ласкаві ,

Несуть в оселю нашу радість .

Дбайливі, лагідні та жваві,

Щоб безтурботна була старість.


Доньки народженні коханням -

Палких та люблячих сердець .

Що були з'єднанні признанням ,

Коли єднав Господь вінець .