Дніпро плескало, мов в долоні
Зірниці тій,що народилася,
А я немов би у полоні –
На дивне чудо задивилася ...
Тим зачарована світанком
Я подих свій затамувала...
Замилувалась дивним ранком,
У котрім казка оживала.
А день, як милеє малятко
Із ночі ніжно визирав,
Мов пустівливиє хлоп`ятко
Пташиним співом гамував .
То ж, як на ту красу погляну –
Любити хочеться життя!
Мир цінувати - до нестями,-
Щоб такі мати почуття!