Дощ цілує ніжно краплями вуста
Прилетів до мене з неба, наче птах
Вже не розумію, може це сльоза?
А кохання просить: Повернись назад!
Заблукав наш травень, гіркий став цей мед
І навіщо ж тільки він біжить вперед?!
Зупинись! Благаю...Зачекай зникати!
Те кохання, мабуть, нам вже не здогнати...