Не пробуджений сон, чи нi?

Надежда Аженилова
Ти спиш?
Чи я?
Не хочу прокидатись..
Журба моя
Не буде повертатись..

Я ніч чи день?
У тебе я питаю..
Так тихо й тепло..
Сама собі відповідаю.

Як пахне вірність?
Безкрило летять думки..
У серці зараз бідність,
Мені нема куди піти..

Чи чуєш пісню?
Чи я сама співаю?
Тримаєш мене міцно..
Навіщо? Я не знаю…

Чи любиш ти?
Тихцем шепочеш.
А ти? Чого ти хочеш?

Мовчу..
Ти поряд.
І поряд море.
Тепер люблю,
Тепер я біля тебе..
А далеко нам до неба?

Одвічна мрія,
Солодке слово,
Надбажана надія,
Моління Богу…

Я крадькома дивлюсь у небо..
Ти віриш в істину мою.
Я завжди біля тебе.
Чому ж я тут стою?

Дощ чи сонце?
І знов дурне питання.
Я виглядала у віконце -
В очах таке ж байдуже хвилювання..

Чи справді є самотність загалом?
Чи просто моя думка знов плює на тебе?
Я так люблю, коли разом,
Коли ти біля мене…

Курличе місяць і зоря.
А хтось танцює…
В твоїй руці рука моя,
Моя душа все ще малює.