Як подивлюся я на фото

Вика Максименко
Як подивлюся я на фото,
А скільки років то пройшло?
Коли та юність промайнула
Й в який мішок її сховали?
Всі з того часу інші стали
І хтось можливо повз пройде,
Але мене він не впізнає,
Бо й я тепер доросла стала.
У когось діти виростають,
А хтось кохання не пізнав,
Чи може в ньом розчарувався.
Дивись,а час летить так швидко,
Колись і внуків нянчить час настане
Поки ж - робота, дім,
А для когось і сім’я
Ось таке у нас життя.