Вечерний поезд. Ливень. Август.
Густые капли на вагоне.
И вот мелькнуло,показалось
её лицо в дверном проёме.
Оно ничем незаменимо!
Его в объятия лови!
И возвращение любимой
как возвращение Любви!
Серпень
Вечірній потяг.Злива.Серпень.
Густі краплини на вагоні.
А серце у чеканні терпне...
В моїх обіймах- невагома,
Немов пір"їночка, кохана.
І на душі солодкий щем...
Веде Любов в новий світанок
Нас, зацілованих дощем.
Татьяна Каминская