***

Светлана Зиновская
Ніколи я тебе не полюблю....

Не гнівайся...в тім не моя провина...

Ні сліз  моїх, ні суму , ні жалю-

Ні з ким не розділю на половину...


 
Усе своє отримала сповна...

Що доля серцю знести наділила

Прийму як є .  І  чашу цю до дна

я  випила -  ні каплі не зронила.


 
І  не суди.  Любові  не суддя ,

Той , хто нести ії вогонь не в силах...

Навіщо це безглузде каяття,

Якщо любов у нас була безкрила.


 
Ніколи я тебе не полюблю,

Дивись , горять вогнями падолисту

усі мости....Ні суму, ні жалю...

Лиш хилиться калинове намисто....

 
С Зіновська. 2000.