Ніколи я тебе не полюблю....
Не гнівайся...в тім не моя провина...
Ні сліз моїх, ні суму , ні жалю-
Ні з ким не розділю на половину...
Усе своє отримала сповна...
Що доля серцю знести наділила
Прийму як є . І чашу цю до дна
я випила - ні каплі не зронила.
І не суди. Любові не суддя ,
Той , хто нести ії вогонь не в силах...
Навіщо це безглузде каяття,
Якщо любов у нас була безкрила.
Ніколи я тебе не полюблю,
Дивись , горять вогнями падолисту
усі мости....Ні суму, ні жалю...
Лиш хилиться калинове намисто....
С Зіновська. 2000.