***

Светлана Зиновская
де ти, мамо......


Де ти мамо, матінко,
Як на світі  біло...
А уже немало так
років пролетіло...
 
А твоєї юності
Заросла стежинка,
сивиною мудрості-
коси під хустинкою...
 
Я не знаю , рідная,
За яку провину
Поламала доленька
по  весні калину....
 
Поламала вітоньки,
Білий цвіт зірвала.
але та калинонька
в полі не зів"яла.
 
С Зіновська 1995.