***

літній  ранок.
 

По сині неба розлилося літо

 

Златавим сяйвом сонячних плетінь.

 

Упало у обійми ніжні світла,

 

І темним шовком затремтіла тінь.

 

І відступила прохолода ночі:

 

Як лебідь чорний на озернім тлі

 

Здіймає крила, мов злетіти хоче...

 

Та стали крила в ночі замалі.

 

С.Зіновська