в дорогу...

Светлана Зиновская
Подайте мила матінко

Мені води

І не питайте , рідная.

Чому й куди

доріженькою стеляться

мої сліди

Чи вернуться-невернуться

вони сюди?....

Зацвіте по весні   наша вишня в саду

І зігріє той цвіт любі мамині очі

Що в далеких світах діти щастя знайдуть

А печаль їх мине-серце вірити хоче.

Ой, люба моя матінко,

Вже й ніч встає...

Дитячий сон під стріхою

Гніздечко в"є....

І тільки ти, єдиная,

біля вікна

Із білою хустиною

Стоїш сумна....

 



 

С Зіновська.