Ти на мене уже не чекай
Наче дощику з неба,
Про що хочеш мене запитай,
Про кохання- не треба!
Що було, те уже відцвіло...
У саду, де калина,
Жовтим листям стежки замело
Й сизим димом з полину.
Сподівань розплелася коса
І упала на плечі...
Бачиш, місяць у хмари сховав
наполоханий вечір....
Не дивися у очі мої, -
в них не знайдеш ти жалю...
Бо не ти у душі зачепив
Тонкі струни печалі...
Не тебе я чекаю з імли...
серед мороку ночі
пам"ятаю, як щастям цвіли
ледь заплакані очі...
Не тобою навіяні сни
Я так хочу забути
І в надії благати весни
Щоб ЙОГО повернути....
С.Зіновська.