Так от і гарно, що побачив,
Нічого, що вже сивина, -
Нехай те диво поряд скаче,
Хмелій від нього, не з вина!
Нехай бадьорить твої днини -
Приносить вранці рій думок,
А ти пиши свої "перлини"
Про сад вишневий... і ставок,
Де з дідусем колись рибалив
(Роки минули - сам вже дід?)
І що на юшку потім мали,
Якою пригощали рід.
Ти пам'ятаєш усі громи
І вітер, що нестерпно дув?
Роки, роки... Як спалах, спомин?
Незбагненне таки збагнув:
Те диво, що шукав роками,
Було у власному дворі -
Шкарубкі руки - тепло мами,
Кохані очі-ліхтарі!
09.02.2012
Натхнення від: http://www.stihi.ru/2012/02/09/7669