Ніхто не думав не гадав,
Що в світі так давно ведеться:
У кого гроші – той правий,
І лишній раз не перегнеться.
Неначе він уже із Богом,
Так поглядає з висоти,
Щоб не задіти когось рогом,
Коли кудись він буде йти.
Та грошенята плинуть швидко,
Весь час їх треба поповняти.
На них, бува, дивитись гидко,
Та що поробиш – треба брати!
А гроші вже давно не пахнуть,
Їх не хватає, як завжди.
Без них, буває, люди чахнуть,
А як багато – жди біди.
З грошима щастя не приходить,
Багаті з ними плачуть теж.
Душа спокою не знаходить,
Не знаємо в жадобі меж.
В усьому треба знати міру,
Життя - не поле перейти.
Не загубити треба віру,
І до кінця свій шлях пройти!