Грань між вигадкою і реальністю часом буває тонкою, напівпрозорою. Не можемо однозначно вирішити де сон, де дійсність, прислухаючись лише до розуму, його сентенцій та уявлень. Прокочуючися по обідку Сансари, були ми вчора в піхотинцях, а позавчора у гусарах, а ще раніше поблизу гостинця сиділи на траві, в дуду дуділи, співали на сопілці середньовічну тугу про закінчення життя, котре не починалось...
Так де ж наш прихисток, вітчизна де? Всесильний Батьку, для чого дивишся із докором німим
на нашу марноту-марнот? Навіщо все, чи буде відповідь колись?